Всього матеріалів в каталозі: 19
Показано матеріалів: 11-19 |
Сторінки: « 1 2 |
«Єліци во Хріста крєстістєся, во Хріста облєкостєся…»
Передмова УПДМ РПЦЗ:
 Бажаємо привернути увагу шановного читача до теми обливального хрещення. Публікуємо статтю, котра раніше була надрукована в Руському Духовному журналі «Вера и Жизнь», котрий випускався членами чернігівської общини РПЦЗ ще у 1990 – х роках. Стаття і передмова на наш погляд і нині актуальна, а тому залишаємо в ній усе без змін. Усім нашим істинно – православним чернігівським браттям, висловлюємо подяку за понесенні ними труди. Правильне знання не повинно загубитись у повсякденній метушні, а навпаки повинно всіляко затверджуватись серед усіх Божих Церков. Для надзвичайних умов, чи якихось непередбачених перешкод, котрі трапляються у житті, можна допустити деяку міру вимушеної церковної ікономії - як фактор винятку з правила. Виняток свідчитиме, лише про те, що існує Правило, адже сказано, що при необхідності: « І закону буває переміна». Традиційна позиція занурювального хрещення, котрої довгі роки дотримується Руська Православна Зарубіжна Церква для нас являється позицією поміркованою і пріоритетною...
|
ЧАС ПІДМІНИ
Ми живемо у страшнi часи пiдмiни та iмiтацiї, коли багато понять втрачають своє iстинне значення. У своєму iстинному значенні вони для свiту цього не являють собою цiнність. До крайності занепало істинне дiлання, вичерпались і невдавані цінителі, і ті, хто невдавано потребують у такому дiлання.
Криклива реклама, для того, щоб увiйти в довiру споживача, намагається підмазатись пiд який-небудь усiма визнаний авторитет, переважно минулого часу. Це можна побачити і в поверненні назв газет, журналiв, магазинiв, фiрм i т. п. Світ знає, що сучасні виробництва і заклади не мають достатньої ваги у порівнянні із своїми добросовісними предками, тому для успіху використовується личина древності, старовини. Підганяються назви, знаходиться спадкоємний зв’язок, повторюється форма, копiюються символи. Без "орденiв”, "медалей”, "зiрок” i "корон” не обходиться ні жодне "серйозне” підприємство. Пiсля бомбардування почуттiв сприйняття рекламою здається, що доторкнувся до чогось мертвого й холодного...
Статті |
Переглядів: 534 |
Додав: Зілот |
Дата: 23.01.2012
|
Протоієр. Георгій Граббе.
«Акривія і Ікономія».
 В період розвитку єресей і розколів перед церковною владою зажди із більшою чи меншою гостротою постає питання про те, які заходи більш всього доцільно приймати у боротьбі із ними і на захист пастви від їхніх спокус. В одних випадках може бути визнана необхідною суворість, а в інших поблажливість і послаблення. Церква має справу із людськими душами, вона нас виховує, а у справі виховання, окрім загальних принципів, завжди буває необхідність в індивідуальному підході до різних людей і становищ. У 3 правилі VI Вселенського Собору з питань про шлюби духовенства ми знаходимо вказівку на різний підхід до того ж питання: «по цьому предмету, читаємо там, ті хто належать до святішої Римської Церкви пропонували наглядати суворе правило, а підвладні престолу сього Богохранимого і царюючого граду – правило людинолюбності і поблажливості; то ми, отцівськи і разом богоугодно поєднавши і те і інше воєдино, та не залишимо ані кротості слабкою, ні суворості жорстокою, особливо за таких обставин, коли гріхопадіння, по невіданню розповсюджується на чималу кількість людей, згідно постановляємо» і т. д. Вказані в цьому правилі два підходи до питання називаються зазвичай: суворість – акривією, а послаблення – ікономією...
Статті |
Переглядів: 899 |
Додав: Зілот |
Дата: 17.01.2012
|
Інокиня Марфа (Сеніна)[6]
«ГОСПОДЬ ДАВ ТОБІ ГОЛОВУ. ЧОМУ ТИ НЕЮ НЕ КОРИСТУВАВСЯ? або ПРО ПОСЛУШАНІЄ ДУХОВНИМ НАСТАВНИКАМ»[7]
 Знайти духівника! Такою проблемою стурбовано більшість сучасних православних християн. Серед порад новонаверненим, котрі можна знайти в популярній релігійній літературі, на православних сайтах і форумах в інтернеті, або почути усно від православних «зі стажем», неодмінно буде рекомендація аби як можна скоріше знайти духовного отця, старанно молитися Богу, щоб Він послав такого і т. п. Дійсно, для православної людини буває у більшості випадків корисно сповідатися якомусь одному священику і ходити в один храм, а не їздити то туди, то сюди. Адже часто буває, що люди, отримавши від одного священика пораду, що прийшлася їм не до смаку, йдуть до іншого священика, сподіваючись отримати від нього настановлення, більш відповідне їхнім бажанням і часто, таке, що потакає їхнім страстям;
Статті |
Переглядів: 600 |
Додав: Зілот |
Дата: 17.01.2012
|
Історичний нарис про початок святкування дня Різдва Христового.
 Святкування дня Різдва Христового належить до числа самих урочистих і самих древніх християнських свят. Первісні християни стали святкувати день Різдва Христового невдовзі після встановлення святкування усіх недільних днів на протязі цілого року. Коли саме почалося святкування Різдва Христового ніхто з отців і істориків Церкви не визначає; стверджують лише, що день цей почали святкувати раніше усіх інших християнських свят і що початок цього святкування міститься у колисці християнства. Найбільше всього займалися дослідженням цього питання отці Церкви ІV століття, але дослідження їхні зводяться лише до наступного: початок святкування дня Різдва Христового приховується в сивій глибині перших віків християнства і витікає з часів апостольських.
На початку ІІ століття святкування дня Різдва Христового уже було святом суспільним, церковним. Раніше інших воно введене в Церкві Антіохійській. За деякими джерелами видно навіть, що це свято остаточно встановлене в 138 р. єпископом Телесфором, що воно належало у той час до перехідних свят, святкувалось то в січні, то в травні і святкувалось переважно в один день з Хрещенням чи Богоявленням...
Статті |
Переглядів: 472 |
Додав: Зілот |
Дата: 10.01.2012
|
Святитель Божий Миколай Чудотворець і його псевдо двійники:«Миколайчик» і «Санта Клаус».
 Наближається день, в котрий Св. Православна Церква буде урочисто вшановувати пам’ять Святителя Божого Миколая, Архієпископа Мир Лікійського, Чудотворця! А чи знають люди, як слід правильно і богоугодно відзначати це свято? Чи задаються питанням, який в ньому закладений Христовою Церквою духовно – моральний сенс? Химерна практика свідомого (чи не свідомого) перекручування істинного духовного смислу цього великого свята, примушує з року в рік повертатись до цієї теми. Серед малорелігійних людей, все більше поширюється неправославна форма «святкування» дня пам’яті цього великого праведника. Для Істинно - Православної Церкви, таке «святкування» неприпустиме! Такий секуляризований варіант, немає нічого спільного із релігійним вираженням любові до Святих Божих Угодників! Для переважної більшості нашого т. званого «православного» населення, формально «охрещеного», але на жаль, не наученого Закону Божому, це свято стало новим «каменем спотикання». На заміну колишнім атеїстичним радянським святам, в наше життя прийшло багато чого нового, але разом з тим спокусливого і спотвореного. Сама жорстока реальність життя вимагає термінового створення нових «великих» свят і розваг «на злобу дня». Всім відомо, що душа не терпить пустоти, вона вимагає заповнення її хоч чимось, аби не відчувати елементарного дискомфорту. Ще в древності було сказано: «Дух творить собі форму!». |
 Правда, екуменісти – і інославні і православні – намагаються на своїх конференціях знайти точки дотику в області віри, аби прийти до можливої для них єдності. Вельми показовим в даному випадку є послання Оксфордської конференції, скріплене підписами усіх учасників: «Ми єдині, - говориться тут, - в вірі в Господа нашого Іісуса Христа, як втілене Слово Боже. Ми єдині в нашій прив’язаності до Нього, Голови Церкви, Царю царів і Господу господствуючих. Ми єдині в сповіданні, що ця прив’язаність має перевагу понад усіма іншими прив’язаностями… Ми єдині, тому що усі являємось предметом Божої любові і благодаті». Та всі ці єдності не мають ніякого відношення до питання про істинне з’єднання православних з інославними. Однак православні екуменісти, в усякому разі в особі своїх вождів, надають цим єдностям загального характеру велике значення. Тому вони вказують на слова Іоанна Богослова: Всякій Дух, котрий сповідує Іісуса Христа, котрий прийшов в плоті, є від Бога. А всякий дух, котрий не сповідує Іісуса Христа, котрий прийшов в плоті, не є від Бога, але це дух антихриста (І Ін. ІV, 2 - 3). |
Архієпископ Серафим (Соболєв), Богучарський.
Один із вчених дослідників питання про новий і старий стилі, дійсний член Руської астрономічної спілки Є. Предтеченський говорить, що лише з епохи Відродження стали на Заході займатися в числі інших наукових питань і пасхальним обчислюванням. «Нажаль, - заявляє він, ледве зрозумівши будову Александрійського канону, і зрозумівши, можливо далеко не як слід, західні пасхалісти невдовзі забажали бути реформаторами і самовпевнено заходились за виправлення прекрасно виконаної праці». За словами Предтеченського, «якщо б епоха Відродження почалась одночасно як на Заході, так і на Древньому Сході Європи, якщо б нещасні обставини не загубили в кінець освіченості в древніх Християнських Церквах в Візантії…якщо б александрійські традиції і освіченість перших віків не переривались на Сході, то навряд чи б можливо було і все перетворення, зроблене папою Григорієм XІІІ» (Є. Предтеченський – дійсний член Руської астрономічної спілки, «Церковне часосчислення і критичний огляд існуючих правил визначення Пасхи». СПб. 1892. С. 4-5). До цих слів Предтеченського ми повинні додати, що виникнення календарної реформи папи Григорія XІІІ зумовлювалось не тільки відсутністю певного розуміння і засвоєння західними пасхалістами Александрійського канону з його пасхальним обчислюванням і занепадом науковості на Сході, але головним чином їхньою невірою в Святу Церкву, точніше в те, що в ній живе і діє Дух Святий, як джерело всякої істини. |
Святитель Серафім (Соболєв), Архієпископ Богучарський.
Останнім часом Руська Церква зазнає сильний тиск із боку екуменістів, аби спонукати її приймати участь в екуменічному русі. 22-го серпня ц. р. екуменісти скликають в Амстердамі, як вони кажуть, «Всецерковну конференцію». За повідомленням «Церковного Вісника», що видається при Болгарському Синоді, на цій «Всецерковній конференції» будуть приймати участь 136 так званих християнських церков і представники східних грецьких церков. Безперечно, на цьому екуменічному з’їзді будуть присутні і представники руських церковних організацій за кордоном, не підпорядкованих нашій Патріаршій Церкві. Екуменісти запрошують і Всеросійську Церкву прийняти участь в працях Амстердамської конференції. Досі Православна Церква в Росії не примикала до екуменічного руху. Бажано, щоби вона і надалі не мала нічого спільного з цим рухом в силу ось яких міркувань. Руську Православну Церкву запрошують приймати участь в екуменічній конференції, як одну із багатьох церковних організацій, кожній із котрих надається поняття Церкви. Але ми, православній християни, сповідуємо, що Церквою, як заснованою Самим Богом для нашого спасіння, можна називати в суворому сенсі тільки одну спільноту істинно-віруючих християн. Називати ж церквою кожне із єретичних спільнот – це значить не мати правильного поняття про Церкву і попирати нашу віру в догмат про Церкву, викладений у дев’ятому члені Символу віри . |
|
Меню сайту
Друзі сайту
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|